«Лідери не народжуються і не робляться будь-ким – вони роблять себе самі» (с) Стівен Кові

Психологічний клімат в підрозділі суттєвою мірою залежить від керівника, його індивідуально-особистісних якостей, навичок роботи з людьми, стилю керівництва. Від керівника очікують допомоги і підтримки в психологічно важких ситуаціях. Він повинен турбуватися про побут, повсякденні потреби, моральний і психологічний стан, бути надійним захисником справедливих інтересів колективу. Якщо керівник намагається виконати всі ці чисельні обов’язки самостійно, власними силами, його чекає обов’язкове фізичне та психологічне виснаження. Наслідки цього негативним чином вплинуть на весь колектив. Однак, якщо він володіє добрими організаторськими здібностями, зумів підібрати гідних помічників в особі заступників, керівників нижчого рівня, правильно розподіливши між ними права та обов’язки, можна бути впевненим, що його колектив успішно подолає складні службові ситуації. У той же час, керівнику слід вміти «тримати дистанцію», не спускаючись до панібратства з підлеглими, але і не відсторонюватися від них та їхніх потреб. Чим менше у керівника зазначених якостей і здібностей, тим складніша моральна обстановка в колективі, більше психологічних проблем у підлеглих, міжособистісних і міжгрупових конфліктів між ними, службових порушень.

Якщо в колективі є люди з лідерськими здібностями, життєвим досвідом, потенціал яких не задіяний, виникає грунт для конфліктів, які в стресовій ситуації завжди гострі та можуть призвести до явних чи прихованих негативних наслідків. Наростає невдоволення керівником з боку таких потенційних лідерів і очолюваних ними неформальних мікрогруп. Авторитет та реальна влада керівника знижуються. Відбувається психологічний розкол колективу, що призводить до деморалізації та зниження ефективності професійної діяльності.

Cлужба психологічного забезпечення поліції Київської області