Поради психолога: Тільки не мовчи… Домашнє насильство починається з «незначних дрібниць»
На жаль, під час карантину через напруження, стреси, безробіття, вимушену ізоляцію дуже часто в родинах починаються сварки, неконтрольована агресія - вчиняється насильство над слабшими, меншими, найбільш вразливими членами родини. Але не можна мовчати й миритися з насильством, бо воно завжди йде по колу і за видимим примиренням зростає нова хвиля.
Для того, щоб убезпечити себе й не стати жертвою домашнього насильства, потрібно зрозуміти, що грубість і образи найчастіше є наслідками низької самооцінки агресора та нестабільності психіки, яка обертається бажанням контролювати або знущатися над іншими для того, щоб відчувати себе повноцінним і врівноваженим.
Домашнє насильство може починатися з таких "незначних дрібниць", як постійні прискіпування до якості прибирання вдома, до зовнішнього вигляду, і в результаті закінчитися побоями, а в деяких випадках – і смертю. Віддаючи себе родині, варто залишати час для себе, своєї роботи, навчання та розвитку, що є важливим і для кожної людини особисто, і для сім’ї в цілому.
Насильство над дітьми – особливо велика проблема. Насильство − це травма для дитини, яка негативно впливає на її фізичне, емоційне здоров’я та розвиток. Діти, як губки, "всмоктують" все від батьків, повторюючи та наслідуючи сімейні моделі поведінки. Діти, які є свідками насильства, насправді − його жертви. Жертва-дитина теж боїться: втратити родину − навіть таку, як є; боїться зізнатися одному з батьків про жорстоке поводження іншого тощо.
Від емоційного здоров’я дітей, від умов, у яких вони виховуються, від прикладу, який їм подають дорослі з самого початку їхнього життя залежить успішність і процвітання нації в майбутньому. Тож виховання − це, в першу чергу, дії, поведінка батьків та найближчого оточення, приклади ставлення один до одного, до дітей тощо.
Для життя без насильства важливими є самоповага та почуття внутрішньої гідності, а також підтримка близьких, рідних та оточуючих.
Якщо ви відчуваєте потребу в підтримці – не мовчіть, телефонуйте на спецлінію «102», допоможемо!
Відділ комунікації поліції Київської області